Київ, вулиця Петлюри, 6. +38 (093) 2643195

Коли землю біля води вже куплено: чи завжди це означає втрату ділянки?

Продовження нашого допису 

( https://t.me/MishustinLawyer/162 ).

Маю вас заспокоїти - Придбання земельної ділянки біля води не означає автоматичної втрати права власності, навіть якщо згодом з’являється аргумент про розташування ділянки у межах прибережної захисної смуги і прокуратура знайде саме вас.

Судова практика останніх років показує, що у спорах щодо земель водного фонду ключове значення має не лише сам факт близькості до води, ще й якість і достатність доказів, які підтверджують належність ділянки до земельно-водного фонду або захисної смуги. 

1. Сам факт розташування біля води ще не означає, що ділянка належить до земель водного фонду.

Верховний Суд неодноразово звертав увагу, що для віднесення ділянки до земель водного фонду необхідно встановити:

•  який саме водний об’єкт знаходиться поруч; 

•  чи існує прибережна захисна смуга для цього об’єкта; 

•  чи дійсно ділянка потрапляє у межі такої смуги; 

•  який правовий режим цієї території на момент передачі ділянки у власність. 

Тобто, сам по собі аргумент «ділянка біля річки» ще не є достатнім для задоволення позову прокурора.

Тут слід врахувати, що прокуратура має довести не тільки факт «біля води», а що такий стан і «факт» був на момент виділення земельної ділянки у приватну власність. 

2. Прокурор має довести, що ділянка входить до прибережної захисної смуги.

У багатьох справах суди відмовляли у позовах через відсутність належних доказів, наприклад:

•  відсутність експертизи; 

•  використання загальних довідок або листів без точних координат; 

•  використання картографічних матеріалів без прив’язки до конкретної ділянки; 

•  відсутність доказів станом саме на момент передачі землі у приватну власність. 

3. Важливе питання — стан ділянки саме на момент її відведення.

Суди звертають увагу на те, чи належала ділянка до земель водного фонду саме на момент її передачі у власність, а не через багато років після цього.

Наприклад, пізні дослідження або зміна русла водного об’єкта не завжди можуть бути використані, як доказ порушення при первинному виділенні земельної ділянки. 

Це створює можливість для захисту навіть у складних ситуаціях.

У нас є декілька кейсів, коли штучна водойма була передана в оренду для рибальства і як наслідок, взимку там немає води, а влітку, ділянка нашого Клієнта стає частиною озера😊

4. Судова експертиза часто є ключовим доказом.

У багатьох спорах вирішальне значення має земельно-технічна експертиза, яка встановлює:

•  фактичну відстань до урізу води; 

•  наявність або відсутність водного об’єкта; 

•  характеристики рельєфу; 

•  історичні факти; 

•  межі прибережної захисної смуги. 

Якщо прокурор не ініціює експертизу або не спростовує висновок експерта, суд може відмовити у задоволенні позову. 

5. Що робити власнику земельної ділянки біля води.

Якщо ділянка вже придбана, доцільно:

•  перевірити судові справи за вами і попереднім власником і перевіряти з регулярністю 1 раз на місяць (можна тут: https://court.gov.ua/fair/)

•  перевірити, чи проводилось встановлення меж прибережної смуги (тобто зібрати технічну документацію по земельній ділянці); 

•  отримати топографічні матеріали або геодезичну зйомку; 

•  оцінити наявність водного об’єкту на момент відведення ділянки; 

•  перевірити підстави передачі ділянки у власність, якщо це можливо; 

•  за необхідності — ініціювати експертизу, можливо у формі висновку спеціаліста (для початку); 

•  звернутись до юристів за консультацією;

•  звернути увагу на судову практику по застосуванню «нового закону Мазепи», а саме оновлених положень про Добросовісного набувача і строку в 10 років, для такого типу спорів;

•  сформувати доказову базу добросовісності набуття права власності. 

6. Висновок:

Попри зміну судової практики до володіння землями водного фонду в 2018 році, остання судова практика показує, що не кожна ділянка біля води автоматично підлягає поверненню державі.

У багатьох випадках результат спору залежить від якості доказів та правильної правової позиції.